Формування читацької компетентності учнів засобами інноваційних технологій креативної освіти в умовах шкільної бібліотеки

ПРОБЛЕМА:  «Формування читацької компетентності учнів засобами інноваційних технологій креативної освіти в умовах шкільної бібліотеки».

ДЕВІЗ: «Школа – це перш за все книга».   (В. Сухомлинський) 

Капінус Зінаіда Іванівна – бібліотекар школи.

Стаж роботи – 42 роки, в даній школі працюю 20 років.

Всю роботу шкільної бібліотеки підпорядковую єдиній меті – задоволення потреб учнів і вчителів у навчальній, методичній, науково-популярній та художній літературі.   

Багато часу приділяю в учнів культури читання та бережного ставлення до книги, роблю все можливе, щоб діти дружили з книгою, щоб із книги черпали знання і почуття любові до своєї Вітчизни.

В системі щоденної роботи проводжу індивідуальні бесіди з учнями за матеріалами прочитаних книг, рекомендую списки літератури, проводжу конкурси на кращого читача, підготовка книжкових виставок, огляди літератури.

Формуванню творчої особистості сприяють читацькі конференції, усні журнали, літературні вечори, подорожі по сторінках улюблених книг.

Опис досвіду роботи

Новітня філософія освіти спрямовує навчально-виховний процес на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, забезпечення оптимальних умов для творчої самореалізації. Школа XXI століття покликана дати учневі не просто суму знань, умінь і навичок, а формувати в нього компетентність як «загальну здатність», необхідну для розв'язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя як індивідуального проекту».

Провідну роль у формуванні життєвої компетентності особистості відіграє книга. Саме тому сучасна шкільна бібліотека має бути поряд з педагогом, допомагаючи йому залучати дітей до культурних надбань та цінностей українського народу.

Та, як свідчать результати соціологічних досліджень, книга у формуванні особистості сучасного учня сьогодні займає майже останнє місце. Книга від нас не йде, вона залишається в якості джерела інформації. На сьогодні, задоволення більшість школярів отримує від комп'ютера та Інтернету.

Основні мотиви вибору книги - навчальний процес, майже немає місця читанню для душі, самоосвіти. Читання вважається непрестижним серед молоді. І книга втрачає читачів, не має вже такого впливу на особистість як раніше. Та все ж беззаперечним фактом нашого сьогодення стає необхідність активізації ролі бібліотеки в роботі з читачами. Розвиток читацької компетентності, формування духовності учнів, їх читацьких інтересів - велика копітка робота бібліотекаря. І починається ця робота з бібліотеки. Адже діти завжди підуть туди, де їм цікаво.

«Сьогодні до бібліотеки приходять не тільки за книгою чи інформацією, а й задля спілкування, для відтворення душевного комфорту. Бібліотека - це місце, куди приходять за допомогою та підтримкою.»

У бібліотеці створюється така атмосфера, в якій дітям хотілося б працювати з книгою. Це перш за все оформлення книжкових виставок, тематичних поличок, які розкривають фонд бібліотеки. Серед них, як постійно діючі, так і ті, які присвячуються творчості українських та зарубіжних письменників, традиціям і святам нашого народу. Такі виставки зацікавлюють дітей, допомагають їм при підготовці до написання рефератів, до розшуку інформацій, яких немає в підручниках. Найбільше зацікавлюють дітей такі виставки як: виставка-діалог «Великдень в Україні», де книги про Великдень поєднуються з виготовленими дітьми писанками, вишивками, малюнками;, виставки-вікторини «Хто в лісі живе, що в лісі росте», «Символи нашої держави», виставки забутих книг « Книги, які читали наші батьки», експрес- виставки «Нові надходження», тематичні, інформаційні виставки «Знай, люби, бережи», «Цікава географія», «Книги ювіляри» розгорнуті книжкові виставки до ювілейних дат в житті нашого народу: « Вогненні роки України», «Не пам'ятати про це неможливо» (до Дня виводу військ з Афганістану), «Мова- душа народу», «Наша біль -Чорнобиль». Часто в рекреації школи оформляємо книжкові виставки, де поєднуються книги, плакати, дитячі малюнки. Такі виставки були організовані до річниць з дня народження Т. Г. Шевченка, М. В. Гоголя, до річниці трагедії голодомору в Україні та 65-річчя з Дня Перемоги.

Для молодших читачів цікавою є тематична поличка-лекотека «Від казки до казки», де представлені книги та іграшкові герої цих книг.

Складовою частиною роботи нашої бібліотеки є ведення різноманітних тематичних папок: « Знати, щоб жити», «Тобі розкаже сива давнина, як край наш жив, боровся й розвивався», «Літературне Приорілля», «Голодомор 33-го», «Поради читачам», «Народні та державні символи України», «День Соборності», «Що в імені твоєму». Матеріали цих та інших папок є доповненням до бібліотечного фонду для вивчення окремих тем шкільної програми.

Найбільш перспективною і важливою є робота з молодшими читачами. Щоб викликати захоплення читанням, в руки дитини повинна потрапити хороша книга, а обрати таку книгу - це завдання бібліотекаря. Тому приділяється увага рекомендаційним бесідам біля книжкових полиць, під час приймання книг від читачів. Для зацікавлення молодших школярів книгою, для того щоб сформувати читацьку самостійність в ігровій формі проводяться літературні вікторини, брейн-ринги: «З якої казки», літературні конкурси, подорожі, огляди літератури біля книжкових виставок, огляди нових книг, які потім обов'язково будуть читатися…

Уроки бібліотечно-бібліографічної грамотності знайомлять дітей з історією появи книги, з її будовою. На цих уроках діти вчаться самостійно працювати з книгою. А четвертокласники на таких заняттях навчаються працювати зі словниками, знайомляться із своїми першими енциклопедіями.

Значну роль у розвитку читацької активності, компетентності, формуванні духовності користувачів відіграють ефективні технології масової роботи, яку бібліотека проводить разом з класними керівниками: Конкурси уважних та начитаних (5-7 кл.), ігри-вікторини «Чи знаєш ти літературних героїв» (6 кл.), Урок-реквієм «Обпалена юність» (11 кл.), вечір-літературний калейдоскоп (11 кл.), Дні інформації до предметних тижнів, місячник «Великі письменники землі української» (до 200-річчя з дня народження М. В. Гоголя та 195 річчя з дня народження Т. Г. Шевченка).

Читачів молодших класів зацікавлюємо літературними вікторинами «Упізнай героя», брейн-рингами «До нас у гості завітала Казка», бібліотечними уроками «Як з'явився твій підручник», «Одяг книги». А першокласників традиційно посвячуємо в читачі - проводимо для них велике свято.

Чимало уваги приділяється і роботі з батьками, які теж повинні впливати на розвиток читацької активності своїх дітей. Лекції на батьківських лекторіях, анкетування, консультації, поради в місцевій пресі допомагають батькам прививати своїм дітям любов і повагу до книги.

Та дослідження читацької компетентності сучасних учнів засвідчують низький рівень культури читання, невміння працювати з довідниками, каталогами, небажання читати взагалі (мотивуючи використання інших джерел інформації), несформованість естетичних смаків.

Тому вимогою сьогодення є розробка бібліотекарями із учителями- словесниками моделі компетентного читача 11-річної школи, яка забезпечила б формування нового культурно-освітнього простору, орієнтованого на розвиток креативної особистості.

Актуальність теми досвіду зумовлена необхідністю сформувати в особистості школяра культуру життєдіяльності шляхом пропаганди читання, виховання бібліотечно-бібліографічної грамотності та інформаційної культури, що в подальшому забезпечить життєве і професійне самовизначення особистості.

Мета проекту - розробка моделі компетентного читача 11-річної школи. Проект містить узагальнену систему роботи бібліотекаря і вчителів літератури щодо реалізації проблеми формування читацької компетентності учня в умовах діяльності шкільного бібліотекаря.

Завдання проекту:

-         забезпечення оптимальних умов для формування інформаційної читацької компетентності школяра, виховання культури читання;

-         створення сучасної дієвої системи організації самоосвітньої роботи учнів засобами бібліотечно-бібліографічних знань;

-         пропаганда читання, популяризація літератури, яка виховує патріотизм і кращі загальнолюдські цінності;

-         розвиток пізнавального інтересу учнів, вироблення у них здатності діставати естетичне задоволення від читання художньої літератури;

-          формування життєвих компетентносте школярів шляхом прилучення їх до читання книг;

-          підвищення професійної компетентності бібліотекарів;

Новизна проекту полягає в тому, що автором здійснена спроба реалізації компетентнісно орієнтованого підходу до формування читацької компетентності учня засобами інноваційних технологій креативної освіти в умовах шкільної бібліотеки. Вперше об'єктами дослідження постають аспекти шляхів формування читацької компетентності школяра, а саме:

-         науково-теоретичний, що передбачає шляхи формування наукового світогляду учнів в умовах бібліотеки;

-         практичний, що передбачає розробку та апробацію методичного інструментарію бібліотекаря щодо формування бібліотечно- бібліографічної культури учня;

-         народознавчий, пов'язаний із проведенням масових заходів, спрямованих на вивчення культури, звичаїв і традицій рідного краю;

-         літературно-краєзнавчий, що містить організацію роботи бібліотекаря вивчення літератури рідного краю;

-         інформаційно-комунікаційний аспект: використання Інтернет- технології;

-         діагностичний, що передбачає діагностування різних рівнів.

Пропонована автором модель формування компетентного читача 11- річної школи в умовах шкільної бібліотеки має наступний вигляд:

Модель формування

 компетентного читача 11-річної школи

в умовах шкільної бібліотеки.

Аспекти	Шляхи формування компетентності	Очікувані показники формування компетентності
Науково-теоретичний	Опрацювання читачами науково-теоретичного матеріалу з питання формування етичних норм та психологічних механізмів здобуття та обробки інформації. Ознайомлення з науковим підходом до класифікації наукової і художньої літератури. Надання учням рекомендацій щодо користування джерелами наукової інформації.	Оволодіння основними науками. Уміння знаходити головне, формулювати гіпотезу, доводити її, відокремлювати проблему. Уміння працювати з додатковими джерелами інформації. Набуття читацьких пріоритетів.
Практичний	Популяризація бібліотечно-бібліографічних знань: бібліотечні уроки (бесіди, турніри, ігротеки, практикуми, виставки, презентації, літературні вечори, творчі лабораторії, брейн-ринги, літературні салони, прес-конференції, уроки-анотації, зустрічі з письменниками, тощо). Індивідуальне обслуговування: рекомендаційні бесіди. Пропаганда книги та її читання: заходи з покращення техніки читання, культури читання і формування читацьких активів, книжкової лікарні, консультпунктів, проведення КВК, казок-естафет, інтегрованих уроків, конкурси виразності).	Набуття навичок користування друкованими виданнями, фондом бібліотеки, її довідково-бібліографічним апаратом. Уміння користуватися абонентом та читацьким залом, каталогом та картотекою. Набуття знань про бібліотеку і книги. Уміння критично осмислювати інформацію. Здатність працювати в команді. Усвідомлення необхідності читання. Прилучення до літературних багатств. Набуття навичок ораторського мистецтва, уміння правильного і свідомого читання. Набуття режисерських навичок. Мобільність, ініціативність. Потреба у творчості. Рівень естетичного розвитку. Підвищення рівня культури читання.
Народознавчий	Масові заходи (фольклорно-етнографічна експедиція «Звичаї та обряди Приорілля», народознавчий фестиваль «Пісенне Приорілля», літературний вечір «Фольклор Приорілля»). Публікація у пресі матеріалів з дослідження народознавства. Інтерв’ювання народних майстринь рідного краю. Культурологічні проекти (розгорнуті книжкові виставки, вікторини, рекомендаційні списки літератури)	Повага до звичаїв і традицій народу. Піднесення національної свідомості. Уміння презентувати свій продукт. Набуття навичок володіння різними соціальними ролями у колективі. Розвиток творчих здібностей. Усвідомлення ролі книги в житті людини. Вміння систематизувати й узагальнювати інформацію.
Літературно-краєзнавчий	Організацію зустрічей з живими носіями інформації (письменниками, істориками, видатними людьми). Бібліотечні уроки – зустрічі, літературні подорожі, бібліотечні інтернет-сайти, прес-конференції, презентації. Використання інтерактивних методик (мозковий штурм «Доведи позицію», «Метод ПРЕС»). Моделювання мапи «Літературне Приорілля».	Набуття навичок журналістської роботи. Уміння моделювати схеми. Уміння знаходити, відбирати інформацію і застосовувати її на практиці. Уміння аналізувати та інтерпретувати твори мистецтва, виразно читати. Набуття знань про роль літератури рідного краю у контексті сучасного літературного процесу. Формування читацьких смаків.
Інформаційно-комунікаційний	Використання комп’ютерних енциклопедій, електронних словників (наприклад «Енциклопедії Кирила та Мефодія», тощо). Практичні бібліотечні знання з інформаційних технологій. Використання офісних програм для створення власних продуктів навчальної діяльності в умовах бібліотеки.	Володіння навичками інтенсифікації праці в бібліотеці засобами інформаційно-комп’ютерних технологій; набуття навичок використання ресурсів Інтернету. Здатність до самоконтролю своєї діяльності. Уміння презентувати результати своєї діяльності засобами інформаційно-комп’ютерних технологій. Усвідомлення бібліотеки як інформаційного центру.
Діагностичний	Розробка та впровадження проектів діагностики читацьких інтересів (анкетування, бесіди, критерії, пріоритети). Діагностичні карти читацької активності. Діагностичні зрізи читацької компетентності. Діагностичні зрізи з бібліотечно-бібліографічної грамотності.	Набуття навичок культури читання. Набуття навичок користування фондом бібліотеки. Усвідомлення пріоритету книги. Формування читацьких пріоритетів стимулювання читацької активності. Розвиток читацьких умінь. Виховання шанобливого відношення до книги.